Формування університету майбутнього — це не лише про візії, а про щоденну роботу з людьми. Від викладачів і дослідників до працівників адміністрації, технічних служб, бібліотек, музеїв чи ботанічного саду — усі вони щодня формують те середовище, що визначає якість освіти, науки та повсякденного досвіду студентів, наголошує проректор Львівського національного університету імені Івана Франка (ЛНУ) Віталій Кухарський.
Участь у міжнародних проєктах, створення інноваційних курсів, адміністрування цифрових рішень, акредитація освітніх програм, викладання іноземною мовою є одними з пріоритетів для формування чіткої політики винагороди за внесок у розвиток університету. Ці підходи мають бути доповнені прозорими механізмами фінансової мотивації для гарантів і робочих груп освітніх програм. Проректор закликає до створення системи розвитку компетенцій для викладацького і адміністративного персоналу. Адже школи лідерства, підтримка жіночого представництва в управлінні та науці, відкриті конкурси на всі адміністративні та керівні позиції формують нову культуру прозорості та відповідальності.Один із ключових викликів для українських університетів — створити умови, за яких викладачі зможуть зосередитися на головному у своїй роботі. Зменшення адміністративного навантаження включає перехід до електронного документообігу, автоматизацію типових процесів і делегування непрофільних функцій.Не менш важливо — переосмислити саму структуру викладацького навантаження. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти» відкриває гнучкі можливості для залучення до викладання фахівців-практиків — без обов’язку провадити наукову діяльність.
На думку проректора Кухарського, якісна освіта починається з простого запитання: чи зручно тим, хто її забезпечує? Потрібне не лише планування часу, а й середовище, яке дозволяє працювати ефективно — викладати, досліджувати, розвиватися.
Серед пріоритетів — сучасні офіси, навчальні простори, модернізація застарілих приміщень, стабільний високошвидкісний інтернет, резервне живлення, надійна техніка й доступ до всіх необхідних інструментів.Зокрема, сучасна LMS, інтерактивні платформи для гібридного навчання, доступ до провідних наукових баз, використання інструментів штучного інтелекту — усе це має бути не винятком, а стандартом.А важливими елементи, що напряму впливають на щоденну ефективність, на думку проректора є зони відпочинку, підтримка ментального здоров’я, профілактика вигорання, інфраструктура для працівників із дітьми та доступність простору для людей з інвалідністю.Крім того, інтеграція у світову академічну спільноту включає системну роботу з міжнародними рейтингами, участь у професійних об’єднаннях, співпрацю з європейськими університетами. Це і спільні програми, і академічна мобільність, і грантові ініціативи. Університет має бути присутній на таких майданчиках, як Європейська асоціація міжнародної освіти (EAIE), брати участь у створенні подвійних дипломів, міжнародних дослідженнях і короткострокових стажуваннях.Проректор Кухарський додає, що важливо не лише брати участь у проєктах, а й розвивати інфраструктуру для цього: цифрові сервіси на кшталт Erasmus Dashboard, підтримка мобільності, співпраця з бізнесом і фондами, просування освітніх програм на глобальному рівні.Таке залучення — не про престиж заради престижу. Це шлях до нових ресурсів, до взаємного навчання, до того, щоб українські університети були частиною світового академічного ландшафту — і зберігали при цьому власну унікальність.
Найкращі зміни — ті, які працюють не лише на стратегічному рівні, а відчуваються в щоденній роботі. І саме такими мають стати зміни в університетському середовищі — реальними, відчутними й орієнтованими на розвиток.
Віталій Кухарський
Проректор ЛНУ